«Роки дитинства – це перш за все виховання серця. Виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини.» В. Сухомлинський

середу, 30 вересня 2020 р.

Корисні поради для педагогів.


 


Головна.

 


Самоосвіта.

Як уникнути емоційного вигорання? Правила якісного емоційного відновлення. 


Нас виснажують не події і люди, а наші емоційні реакції на них.
Емоції не існують окремо від нас. Однак саме їм ми віддаємо себе цілком і повністю, зазвичай втрачаючи бажання жити усвідомлено.

Не варто впадати і в іншу крайність – емоційну холодність та відчуженість від життя, раціоналізацію та прагнення все обдумати до деталей.

Емоції – це наша суб’єктивна реакція на події та обставини. Кожна емоція підкріплена певним біохімічним процесом в нашому організмі на гормональному рівні.
Емоційне виснаження настає тоді, коли ми поринаємо у вихор емоцій, особливо – негативного спрямування, і починаємо концентрувати свою увагу на думках, картинках, словах, які підкріплюють дане емоційне переживання. Часто виснаження настає і тоді, коли ми залишаємось в певних негативних життєвих обставинах і в оточенні “токсичних” людей, а не змінюємо ситуацію і не виходимо з деструктивних контактів. А якщо ми ще мало спимо та не відпочиваємо, то фізичне виснаження підкріплює емоційний дисбаланс. Фактично те, що ми несвідомо робимо – це постійне спонукання себе переживати емоцію, яка нас виснажує.

Ознаки емоційного вигорання можна умовно розділити на:

Фізичні: безсоння, біль в спині, порушення з боку кишково-шлункового тракту, головний біль, різка втрата або різке збільшення маси тіла, погіршення м’язового тонусу та зменшення рівня фізичної енергії, погіршення кольору шкіри, втрата чутливості смакових та тактильних рецепторів, втрата сексуального бажання;

Психічні: нав’язливі думки, нервозність, напруга, погіршення пам’яті, проблеми з концентрацією, байдужість до виконання своїх робочих задач, які раніше приносили задоволення, відсутність реакції цікавості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію, підвищена дратівливість на незначні події, часті нервові зриви або відмови від спілкування, постійне переживання негативних емоцій без причин, почуття тривожності, почуття гіпервідповідальності, загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи.
Причинами емоційного виснаження можуть бути: знаходження в деструктивних стосунках, конфлікти на роботі, надмірна кількість задач, які ми ставимо собі протягом дня, завищенні вимоги до себе та оточуючих, наше прагнення бути кращими за інших, перекладення на інших відповідальності за якість нашого життя.

Що ж робити? Що залежить від нас?
Як тільки ми дозволимо собі усвідомити той факт, що все що ми маємо сьогодні – це результат наших дій, наших виборів та емоційних реакцій на життя, ми зможемо отримати ключі до проактивного управління собою в різних емоційних станах. Проактивність – це навик, який дозволяє нам свідомо вибирати наші реакції на життєві обставини та обирати найкращі дії для відповіді на них. А кожний навик можна в собі розвинути через щоденне тренування.

З чого почати своє емоційне відновлення:
 Запастись терпінням. Це щоденний процес самовідновлення. Американські дослідження в сфері охорони здоров’я свідчать, що навіть після тотального відпочинку в закладах санаторного типу для лікування стресу, люди повертались до попереднього рівня емоційного виснаження вже через чотири тижні після повернення в звичні умови проживання. Тому втекти кудись на теплі острови від своїх звичок не вдасться, їх треба змінювати. Варто змінювати і свої повсякденні умови життя, і свою реакцію на них.
Бути чесним з собою. Відвертість починається тоді, коли ми називаємо речі своїми іменами без жодного бажання їх прикрасити та обманути себе своїми ж ілюзіями. Визнання реальності дає змогу її змінити, вплинути на події в своєму житті.
Змиритись з тим, що вам необхідно дбати про свій емоційний та фізичний стан самостійно. Це ваша пряма зацікавленість – бути фізично і емоційно здоровими.
Почніть досліджувати себе та свої емоційні реакції: визначте причину свого емоційного вигорання.
Запишіть ваші відчуття: що саме ви відчуваєте, за яких обставин, де в тілі це відчуваєте. Відчувати життя і себе в ньому – це абсолютна норма. Як тільки ми називаємо наші емоції, ми починаємо бути в контакті з ними та маємо більше змоги управляти собою в цьому емоційному стані.
Спитати себе: “Що я можу зробити простого тут і зараз, щоб вирішити ситуацію, яка мене не задовольняє?”
В один момент концентруватись на одній діяльності (не думати паралельно про щось інше; наприклад, обдумано робити кожну дію та спостерігати за собою під час процесу).
Спланувати своє емоційне відновлення, обравши те, що вас наповнює енергією: здорове харчування, хобі, прогулянки на свіжому повітрі, регулярно заповнювати щоденник емоцій, робити спеціальні фізичні вправи для стимуляції роботи лівої та правої півкулі головного мозку, виділяти стабільно час для того, щоб бути з собою на одинці.
Врегулювати свій сон: має бути якісний та достатній для відновлення.
Ключове правило якісного емоційного відновлення: регулярність та щоденна систематичність виконання простих речей, які нас емоційно наповнюють. А якщо ви вже знайшли причину вигорання, то вам точно вистачить сил відновитись.

Цікавинки для батьків.