Консультація для батьків Боротьба дитини за самостійність: як уникнути конфліктів?

 

Ігри ( пісочна терапія).

 ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ

1. Гра «Угадайко»

Повторіть з дітьми основні геометричні фігури. Зарийте в піску

кілька іграшок які мають певну геометричну форму і запропонуйте

дитині вгадати, що там приховано.

2. Гра « Веселі історії»

Візьміть літери алфавіту і викладіть слова на піску, для початку

не дуже складні. Прочитайте їх разом з малюком. Потім нехай дитина

закриє очі, а ви заховайте букви в пісок, розкидаючи по всій пісочниці.

Нехай дитина знайде всі букви й відновить слова.

3. Гра « У моєму місті»

Запропонуйте дитині розказати, яким вона бачить своє місто,

вулицю або кімнату. Можна також створити чарівну країну та

придумати їй назву. Потрібно розповісти історію, яка відбувається в

пісочниці. При цьому можна дати імена всім персонажам, що беруть

участь в оповіданні.

Провести розвивальну й водночас релаксаційну роботу

допоможуть наступні вправи з піском:

4. Вправа « Гра в казку»

Вправа спрямована на розвиток фантазії та образного мислення

дитини. У лотку з піском є всі можливості для того, щоб розіграти

улюблені казки дитини та вигадати нові сюжети. Дорослі можуть

запропонувати скласти свій варіант кінцівки відомої казки.

5. Вправа « Дослідження властивостей»

За допомогою піску дитина може визначити властивості

матеріалів, отримати уявлення про такі поняття, як « теплий –

холодний», « мокрий – сухий» та інші.

6. Вправа « Дощик»

Гра призначена для релаксації та має заспокійливу дію. Діти 2–3

років повинні грати разом із батьками. Дорослий пропонує малюкові

підставити долоні й починає повільно сипати в них пісок, після цього

він пропонує малюкові повторити цю дію і сипати пісок в його долоні.

Діти старшого віку грають самостійно і пересипають пісок з однієї

долоні в іншу самостійно.

7. Вправа «Упізнай, що це»

Вправа допомагає зміцнити родинні зв‘язки. Один із батьків

закопує в пісок кілька будь-яких фігурок, поки малюк стоїть із

заплющеними очима. Дитині пропонують розплющити очі, занурити

руки в пісок і розпізнати приховані фігурки.

8. Вправа « Вітерець»

Для цієї вправи знадобиться соломина для коктейлю. Її кінець

занурюють у пісок. Дитина повинна дути з протилежної сторони. Ця

вправа призначена для дітей старшого віку.

9. Вправа « Будівельник»

Лоток із піском відкриває перед малюком необмежені

можливості для творчості. Можна створити цілий світ в обмеженому

просторі. Пісок повинен бути вологим, для того щоб будувати об‘ємні

фігури. Під час роботи можна використовувати іграшкові фігурки

звірів, людей та інші.

10. Вправа « Знайомство»

Усі учасники розміщуються навколо пісочниці. Педагог

пропонує всім занурити руки в пісок, погладити, помацати його,

пересипати з долоні в долоню. Одночасно вихователь повинен

розповісти правила гри з піском.

11. Вправа «.Весела історія»

Педагог викладає в пісочницю фігурки в певній послідовності,

при цьому розповідає історію про ці фігурки. Після цього він ховає

фігурки в пісок. Діти повинні відшукати фігурки, розкласти їх в тій

послідовності, що й педагог та переказати історію, що він розповідав.

Вправа сприяє розвитку уваги, мови, зміцнює зв‘язки в колективі,

сприяє зняттю емоційної напруги.

12. Вправа «Чарівне коло»

Педагог пропонує скласти коло з камінців. Кожна дитина

отримує по кілька камінців, які вона повинна покласти до загального

кола. Мета вправи – корекція гіперактивної поведінки, релаксація.

13. « Вправа Вигадай казку»

Педагог пропонує дітям вигадати власну казкову історію. Під

час гри можна використати фігурки казкових героїв, дерев, тварин.

Педагог може намалювати образи вигаданих героїв, які діти будуть

використовувати у своїх казках. Вправа активізує уяву, мовну

діяльність дітей, сприяє психоемоційному розвантаженню.

14. Вправа « Моє місто»

Педагог пропонує дітям збудувати з піску місто, яким би вони

хотіли його бачити. Можна створити цілу чарівну країну, вигадати їй

назву. Потрібно розповісти історію, яка відбувається з мешканцями

цієї країну, дати всім їм імена. Вправа розвиває фантазію, знімає

емоційне навантаження..

15. Вправа « Пісочна картина»

Дитина малює пальчиком, пензликом картину в пісочниці й

пояснює, що вона намалювала. Мета вправи – розвиток мови,

зміцнення дружніх зв‘язків у колективі, релаксація.

Способи зняття психоемоційної напруги в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: О. Молчанюк,. Л. Прокопенко,. С. Слабинська.

З днем психолога.

 

"Сонечко, посміхнись! Чого на світі не буває? Хто я? "

 Діти старших груп та молодшої групи завзято грали в ігри. Розвивали навички колаборації, використовували нетрадиційні техніки малювання. 

Просвітницьке заняття з елементами тренінгу " Профілактика стресових розладів у педагогів "

Ознайомлення педагогів із ознаками стресу. Дослідження стресових факторів в житті людини, розвиток навичок само аналізу.     В нашому закладі відбулося заняття з педагогами. Активно приймали участь в вправі "Асоціації", слухали притчу " Вирішення проблем", грі"Камінчик у черевику ", релаксаційна вправа " Подорож ", вправа" Ліцензія на щастя" , використовували МАК" Таргани в моїй голові", на завершальному етапі "Солодкий 🍬🍭🎁 сюрприз. Дякую за час , який провели дружнім колективом. 

Консультація для батьків "Розвинена комунікація- ефективне спілкування "

 

Тиждень Психології - "Допоможіть пташці знайти свій будиночок ", " Дім в якому я живу".

 Діти середніх груп "Сонячні квіточки" ,"Намистинки" та "Веселі гномики " отримуючи задоволення та емоційний комфорт,з цікавістю грали в гру,  створювали будинок( модульна аплікації),допомогли кожній пташині знайти свій будинок. Використовували імітацію співу пташок, складали разом пазли , слухали аудіозапис "Пташки в лісі".

Консультація "Розвиваємо критичне мислення- тренуємо мозок"

 

Розвиваємо у дітей навички колаборації.

 

План заходів Тижня Психології психології.

 

4 - К- ключові навички ХХІ століття.

 Партнерство з навчання у ХХІ столітті» досліджувала формулу Чотирьох К: креативність, критичне мислення, колаборація та комунікативні навички. Саме ці знання та вміння будуть необхідними в майбутньому. Розповідаємо, як на практиці підготувати учнів до професій майбутнього вже сьогодні.

Креативність

Найчастіше креативність розуміють як здатність продукувати інноваційні та корисні ідеї.

---

Креативний потенціал людини залежить від її:

• рівня професійної підготовки в певній галузі;
• здатності мислити нестандартно і виходити за рамки;
• природного прагнення займатися креативною діяльністю;
• особистісних характеристик, таких як терпимість до невизначеності та бажання ризикувати.

Креативний потенціал також залежить від рівня підтримки особи іншими (вдома, у школі чи на роботі).

Креативність має шкалу розвитку від «новачка» до «видатного творця». Новачки зазвичай більше зосереджені на стратегіях, процесах та особливостях креативного мислення як такого. Тоді як досвідченіші «творці» акцентують увагу саме на незвичності та користі від результатів власної діяльності.

Критичне мислення

У широкому розумінні критичне мислення означає комплексну навичку, що допомагає вирішувати проблеми в умовах нестачі інформації. У наукових джерелах критичне мислення має чотири складові:

---

1. Системний аналіз: здатність визначати зв’язок між змінними у певній системі.
2. Аналіз аргументації: здатність доходити логічних висновків, спираючись на дані чи твердження.
3. Творчий процес: вміння вибудовувати стратегію, теорію, методику чи лінію аргументації на основі сукупності супровідних даних (які повинні бути глибшими, ніж очевидна інформація на поверхні).
4. Оцінка: здатність оцінювати якість процесів та рішень. Оцінка охоплює критику кінцевого продукту мислення з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Якими мають бути завдання

Під час розробки завдань, які б стимулювали розвиток критичного мислення, важливо враховувати різний рівень підготовки учнів. Важливо, щоб завдання були доступними для кожного.

Якщо метою є навчити вибудовувати аргументацію, він повинен застосовувати завдання, у яких  мав би написати есе на підкріплення певної точки зору, на основі вихідних даних. Щоб навчити учня адекватно оцінювати, запропонуйте йому результати чиєїсь роботи та попросіть зробити письмовий звіт щодо оцінки цієї роботи за певними критеріями.

Також варто використовувати такі методики як мапи думок (представлення даних у графічному вигляді), моделювання та завдання, що вимагають продумувати власну доказову лінію (наприклад, дискусійні клуби).

Як оцінювати

Викладач може оцінити, наскільки ґрунтовно  доводить свою думку (скільки даних і яку саме інформацію він наводить, наскільки неочевидними є обґрунтування його ідей).

Комунікативні навички

Комунікацію визначають як суспільний процес, в якому відбувається обмін інформацією задля передачі смислів і досягнення бажаних результатів. Комунікація може відбуватися в будь-якій формі: від написання твору або читання книги до виступу з презентацією чи участі в дебатах.

---

Ключовими навичками в комунікації є такі:

• визначення бажаних результатів комунікації;
• створення чіткого посилу: розробка повідомлення, яке би передавало необхідне значення, і використання невербальних засобів комунікації, як-от жести та наочні матеріали;
• моделювання свідомості інших: усвідомлення рівня освіченості, позиції та емоцій інших;
• конвенційність: вміння слідувати правилам, нормам та дисципліні, що підходять для певного контексту комунікації;
• усвідомлення соціальних та культурних відмінностей;
• вибір необхідних каналів комунікації;
• активне слухання;
• «глибоке читання»: вміння критично аналізувати текст чи мовлення.

Якими мають бути завдання

Комунікативні навички можуть бути розвинені паралельно із завданнями будь-якого типу. 

---

Нові комірці: які навички майбутнього варто опанувати вже зараз

Комунікативні навички можна розбивати на менші завдання. Так, даючи учням завдання написати твір-рецензію на книжку, можна попросити їх зосередити увагу саме на використанні ідіом, алюзій, культурних реалій. І запропонувати подумати над тим, чи можна було б ідею книги передати без цих мовних засобів.

Перед тим, як давати учням певне завдання, варто дати їм час подумати над тим, що саме вони хочуть одержати від комунікації, які комунікативні стратегії вони використають тощо. Важливо також надавати учням зворотний зв’язок. Він має йти не лише від викладача — тут необхідна взаємодія між учнями, коментарі, поради щодо проробленої роботи.

Як оцінювати

Оцінювати можна залежно від того, наскільки навички відповідатимуть його можливості впоратися з певними аналогічними завданнями в реальному житті. Можна також покладатися на реакцію та оцінку проробленої роботи  іншими дітьми.

Колаборація

Колаборація або командна праця складається з таких елементів:

---

• міжособистісна комунікація,
• здатність вирішувати конфлікти,
• управлінські здібності.

Здатність учня до командної роботи залежить від його особистого бажання та можливості зважати на точки зору інших людей, координувати ідеї багатьох осіб, вирішувати проблеми в команді, знаходити консенсус та йти на компроміс.

Якими мають бути завдання

Недостатньо просто розділити дітей на групи й очікувати від них результатів.

Завдання на співпрацю повинні враховувати:

• оцінку від кожного з членів певної команди навичок інших працювати в команді;
• особливість формування груп для виконання певних завдань. Найкраще використовувати менші за обсягом групи. А давати учням можливість самостійно формувати групи можна лише якщо завдання, яке вони виконуватимуть, не передбачатиме певного оцінювання. Інакше — їм потрібно вчитися працювати в тих колективах, які їм не завжди здаються зручними й очевидними;
• пролей різним членам групи. Слід чергувати ці ролі між різними учнями. Так когось можна призначити модератором, когось — тим, хто представлятиме результати спільної роботи, тощо.

Також варто ускладнювати групові завдання: просити не просто згенерувати ідеї, а обрати якийсь спільний пріоритет. Чи спеціально сформувати групи з таких людей, які з певного питання не відразу зможуть дійти консенсусу.

Як оцінити

Переглянути,як спланували свою роботу, розподілили завдання, змогли представити спільні результати.