Блог практичного психолога КЗДОКТ 20 "Буратіно",Маміної Олени Анатоліївни: травня 2021

неділю, 23 травня 2021 р.

Навчіть дитину, що треба робити, якщо загубився.

пʼятницю, 21 травня 2021 р.

вівторок, 18 травня 2021 р.

Насильство в сім'ї. Шляхи запобігання.

Жорстоке поводження може мати вигляд насильства - „будь-яких умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю ”( ст. 1 Закону України „Про попередження насильства в сім’ї”).

За свідченням дітей, із жорстокістю вони вперше стикаються у власній родині.

Жорстоке ставлення до дітей посилюється у ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, у неповних і кризових сім’ях.

Важливою ланкою у формуванні особистості має бути сім’я та родина, де, крім свідомого, цілеспрямованого виховання, на дитину впливають: внутрішньо сімейна атмосфера, статево-рольова поведінка батьків, яку несвідомо чи усвідомлено копіює дитина. Правильне виховання в сім’ї є одним зі шляхів протидії проявам насильства і жорстокості. Тож сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Домашнє насильство - це система поведінки, а не окремий випадок!

Отже, перш ніж карати дитину „за щось”, „для чогось”, варто розуміти:

· не можна примусити щось зрозуміти - треба підвести до розуміння того, як слід робити;

· правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, поваги до себе як до людини;

· сім’я має бути простором без насильства, насильство породжує насильство, покарання призводить до покарання.

Тому:

· якщо є сумнів, карати чи не карати, - карати не слід;

· неприпустимо карати і навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю та страху будь-якими іншими насильницькими діями ( крутити вуха, скубти) - це прояви садизму;

· неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;

· неприпустиме приниження гідності - дитина втрачає віру в себе, у власне«Я»;

· неприпустимо дорікати дітям лише за те, що ви не в гуморі, засмучені, роздратовані з якихось своїх причин, хворі, і ваша власна врівноваженість поза контролем.

Вади треба не викорінювати, а коригувати, перетворювати їх на чесноти! Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про неї у разі хвороби обов’язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого б’ють сьогодні рідні батьки?

Необхідно розірвати коло жорстокості й насильства, припинити ображати дітей. Щоб діти не тікали з дому, не шукали способу помститися, вкоротити собі віку - любіть їх.

Любов - найкращий засіб виховання!

понеділок, 17 травня 2021 р.

Консультація для вихователів «Дитячі ігри очима дорослих, або навчаємо педагогів бути активними учасниками дитячої гри»

Чи замислювалися ви, чому діти люблять грати? Що дає гра дитині?

Пам'ятайте, у що грали ви в своєму дитинстві?

Гра - це вільна діяльність дітей, яка усвідомлюється як "несправжня", але здатна повністю захопити дитину. Гра необхідна дитині. Вона сприяє самовираженню. Гра як провідна діяльність дошкільника має велике значення для фізичного, розумового, морального і естетичного виховання дітей. Перш за все, в іграх здійснюється пізнавальне розвиток дітей, так як ігрова діяльність сприяє розширенню і поглибленню уявлень про навколишню дійсність, розвитку уваги, пам'яті, спостережливості, мислення й мови. В іграх діти вчаться порівнювати предмети за розміром, формою і кольором, знайомляться з властивостями матеріалів, з яких вони зроблені. Ігри впливають на фізичний розвиток дітей. Під час гри задовольняється потреба дітей в рухах, які стають точними і впевненими.

В процесі гри розвиваються моральні якості дитини: чесність, рішучість, сміливість, доброзичливість. Вони сприяють формуванню у дітей навичок спілкування, так як більшість ігор носить колективний характер.

Слід використовувати ігрову діяльність для виховання дбайливого ставлення до іграшок і ігровому матеріалу, розвитку початкових трудових навичок.

Формування ігрової діяльності в дошкільному віці передбачає її організацію вихователем. Причому, чим менше діти, тим більше в їхніх іграх має бути участі з боку дорослих.

Гра має великий вплив на розвиток мови дітей. Дітей слід постійно спонукати до спілкування один з одним і коментування своїх дій - це сприяє закріпленню навичок користування ініціативної промовою, вдосконалення розмовної мови, збагаченню словника, формування граматичної будови мови, і т.д.

Великий вплив на розвиток мови дітей мають ігри - драматизації (інсценування якогось сюжету).

Ігри-хороводи із співом сприяють розвитку виразності мовлення і узгодженості слів з рухами. Вони формують довільне запам'ятовування текстів і рухів.

Однією з перших форм дитячої діяльності є сюжетно - рольова гра. Вона робить позитивний вплив на розвиток мови. В ході її дитина вголос розмовляє з іграшкою, говорить і за себе і за неї, наслідує гудіння автомобіля, голосам тварин і т.д.

В процесі гри дорослим бажано багато розмовляти, щоб у дітей виникла потреба в мовному спілкуванні, особливо це важливо для дітей, які не розмовляють.

Поряд з сюжетно - рольовими іграми в дошкільному віці активно розвиваються ігри з правилами. В іграх з правилами діти вчаться організовувати свою поведінку відповідно до правил, в результаті чого у них формуються такі особистісні якості, як витримка, дисциплінованість, цілеспрямованість, уміння регулювати свої бажання відповідно до поставлених завдань.

Дидактична гра - знахідка дошкільної педагогіки. Для дидактичної гри характерна наявність навчальної мети. Нею керується дорослий, створюючи ту чи іншу гру, але переводить її в цікавій для дітей формі. Дитину ж привертає в грі не навчальна задача, яка в ній закладена, а можливість проявити активність, виконати ігрові дії, домогтися результату, виграти.

В системі виховання в дитячому садку рухливим іграм відводиться велике місце. У рухливих іграх у дітей розвиваються і удосконалюються основні рухи, формуються такі якості як сміливість, організованість, винахідливість, наполегливість, вольові якості (правила - "бігти тільки після сигналу", "кидати м'яч з певної відстані", "бігти до умовного місця", "стрибати тільки на одній або двох ногах", і т.д.). В іграх з м'ячами, скакалками, обручами діти закріплюють поняття вгору, вниз, високо, близько, далеко.

Одним з важливих умов успішності навчання в ході рухливих ігор є зацікавленість в них самих дітей. Тому ігри повинні проводитися жваво, емоційно, невимушено.

Оскільки провідним видом діяльності в дитячому віці є гра, то, використовуючи її різноманітні види, можна ефективно впливати на формування всіх сторін соціальної активності дітей.